Шкільне подвір'я Народний дім

Загальні відомості


Географічні дані

КраїнаУкраїна
ОбластьЛьвівська
Район /міськрадаМостиський
РадаСоколянська сільська рада
Код КОАТУУ4622486400
Засноване1449 рік
Населення766 осіб
Площа1,649 км²
Густота населення464,52 осіб/км²
Поштовий індекс81314
Телефонний код+380 3234
Географічні коорднати49°51′08″ пн. ш. 23°10′16″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря207 м

Село Соколя знаходиться у Мостиському районі Львівської області, на віддалі 8 км від Мостиськ. На схід від Соколі розміщена Арламівська Воля, на південь – Підгать і Рудники, на південний захід Годині, на захід – Черневе, на північний захід – Малнів і Малнівська Воля, північ – Сарни та Любині (Яворівський район). На території села розміщені присілки (хутори): Качмарі, Колодки, Корчунок, Фідзюри, Саракули, Крив’яки, Фаріони, Максимці, Лозиська.

Найвища точка на території села висотою 232 м. над рівнем моря знаходиться між Фідзюрами і Максимцями. Не набагато нижчою є Труша гора – 211 м. Найнижчою ж точкою є Потописько, яке розміщне на 205 м. над рівнем моря.

Через село протікає річка(потік), яку називають “Княжий брід”. На старих австрійських картах річку підписували “Княжий вир”, а в історії міст і сіл хтось несвідомо назвав її “Соколянка”. Старожили казали, що потік “Княжий брід” був колись повноводною непрохідною річкою.

Поза селом з північної сторони протікає другий потік – Раків або Братилів. Ці два потоки сходяться за хутором Саракули і впадають у річку Вишня під Мелешками.

У 1880 році територія Соколі становила 5065 моргів або 2835 гектарів – це понад 28 км2. У той же час у Соколі було 290 дворів і 1555 мешканців. З них 1509 українці, 6 поляків, 35 євреїв і 5 німців.

Станом на 1993 рік у Соколі було 404 двори і проживало 1297 людини, з них – 518 працюючих, 779 люди похилого віку і діти. У Соколі є низинні заболочені землі площею 31,3 га, з них у лісах 28,9 га. Під водою у Соколі знаходяться 32,4 га. У селі знаходиться і особливо цінні землі, дерново глибокі легкосуглинкові, площею 32 гектари по обидві сторони потоку Братилів і дерново глибокі середньосуглинкові, площею 10 гектарів на лугах від залізниці в західній частині, де є шматок орного поля.

Хутори

На околицях Соколі колись знаходилося близько 20-ти хуторів. Зараз більшість із них або покинуті або стали частиною села або ж взагалі стали самостійними селами. Інформації про них не так вже і багато, але деякі відомості все ж таки існують.

На захід від Соколі розміщені: Саракули, Миськи, Крив’яки, Філі, Романовичі, Фаріони, Бонки, Бойки.

Саракули. Колись на хуторі було 17 господарств. Зараз їх там значно менше. Та й людей з таким же прізвищем вже там давно немає.

Миськи.Назва хутору походить від прізвища Мисько. На старих австрійських картах цей хутір ще підписували як Гридові.

Крив’яки. Назва походить від прізвища Крив’як. Зараз як на Миськах так і на Крив’яках багато будинків пустують або ж взагалі зруйнувалися.

Бойки.Цей хутір переселений з лісу. Там жили люди на прізвище Бойко.

Філі.Тут було всього 5 господарств. Жила в одному з них жінка на прізвище Філь і та померла. Хата її пустує. По сусідству приїздять люди зі Львова як на дачу. У трьох інших ще живуть люди.

Романовичі.Назва походить від княжих дружинників, які тут колись жили. І тут, як і в інших хуторах, щораз меншає господарств.

Фаріони.Назва походить від прізвища Фаріон. Існує легенда, що хутір заснували втікачі з армії Наполеона. Сам хутір знаходиться недалеко від Крив’яків.

Бонки.На хуторі було всього 3 господарства. Зараз на Бонках ніхто не живе, а самі будинки були демонтовані.

На півночі розміщені такі присілки: Пинюхи, Качмарі, Чехмани, Корчунок, Колодки.

Пинюхи(Чорнюхи).Першими поселенцями на хуторі були люди з прізвищем Чорнюх.Тому і хутір спочатку називався Чорнюхи. Так хутір позначався на австрійських картах. існує думка, що мешканці Чорнюхів не мали синів, а лише дочок. Тоді на хутір прийшли зяті на прізвище Пинюх, і тоді вже хутір став називатися Пинюхи.

Качмарі.Назва походить від прізвища Качмар. Західна частина цього хутору має назву Левердаки.

Чехмани.Назва походить також від прізвища чоловіка – Чехман. Тепер на цьому хуторі немає нікого.

Корчунок.Хутір отримав таку назву, завдяки тому, що колись там корчували ліс і зробили з цієї території орне поле. На хуторі ще живе невелика кількість людей.

На схід від села розташувалися: Пелещаки(Щурі), Гальчаки, Максимці, Фідзюри.

Пелещаки(Щурі).Як і у більшості вище перелічених хуторів, їх назва походить від прізвищ людей, які колись там жили або живуть зараз. Тому, як неважко здогадатись, назва цього хутору походить від прізвища Пелещак. Але тепер з таким прізвищем там ніхто не живе, а живуть люди із прізвищем Щур. Тому і хутір тепер називають Щурі. Дехто називає цей хутір Другі Романовичі. Мабуть тому, що там також колись жили княжі дружинники.

Гальчаки.Інколи іменують цей хутір Шуманські. Там ще живе одна жінка на прізвище Крив’як, а по вуличному Гальчак. Інші дві хати вже пустують.

Максимці.У старих польских хроніках є назва хутора Осідачі. Так тоді називали Максимці, бо там жили люди на прізвище Осідач.

Фідзюри.На цьому хуторі жили колись люди з прізвищем Фідзюра. Тепер це прізвище стало вуличним, а назва хутора залишилася.

Частина статті була написана на основі книги Й.Гридового Cоколя.Частина друга.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: